„Ми Є”

Відкрилась виставка картин відомого поета, історика та художника Анатолія ГОРОВОГО „Ми Є”. Експозиція охоплює 40 картин виконаних в яскравому стилі „Фувізм”.

Написані темперними фарбами експресивні картини вже понад 3-х років звертають на себе увагу таких провідних діячів культури та мистецтва, як художник Любов МІНЕНКО, лауреат премії ім. Т.Г. Шевченко Валерій ФРАНЧУК, видавник ВД „Темпора” Юлія Олійник та ін. Нарешті, яскраві та емоційно насичені роботи зможуть побачити і  пересічні кияни.

Член спілки художників Любов МІНЕНКО: В роботах перш за все вражає смислова насиченість та майстерність виконання. Нещодавно я, зі своїми учнями, відвідала виставку випускників Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, а тепер привела на виставку робіт Анатолія ГОРОВОГО. Для моїх учнів це найкраща можливість зрозуміти, чим справжнє мистецтво відрізняється від академічних штампів. Картини Анатолія ГОРОВОГО – це неймовірне поєднання історико-філософських концепцій виражених у зображенні.

Основними темами представлених картин є взаємовідносини та зв’язок історії та сучасності. Відвідавши виставку, ви не знайдете ані портретів Богдана Хмельницького ані князя Володимира. Значно цікавішими для автора стали невідомі герої видатних історичних подій. В картині, присвяченій історії Хрещення Русі, головне місце відведено простому візантійському монаху – одному з тих священників, що насправді переконували людей прийняти християнство. Визвольна війна втілена в картині, що зображує кінну атаку козаків. Навіть такі відомі історичні постаті, як Устим Кармелюк та Іван Гонта забражені в неклассичних ситуаціях. Кармелюк – молиться, проте вже не вірить ані в Бога, ані в свої молитви. Гонта, отямившись після перших перемог, сумує за загубленими дітьми. Представлена і робота, що, за задумом атора, поєднує XVII і XXI сторіччя. На картині, що називається „Стамбул. Торжище”, на глядача дивиться напівоголена українська жінка, яку, як рабиню, продають у Туреччині.

Анатолій ГОРОВИЙ: На виставці представлені ті картини, що показують істричні події найбільш близькі до української сучасності. Як на мене – невелика різниця між продажем українок в султанські гареми і таким самим продажем у сучасне сексуальне рабство. Так само схоже руйнування споконвічних традицій та культури під час хрещення Русі, і те, що відбувається зараз. Головна мета виставки – запропонувати глядачу зупинитись на хвилинку і замислитись над тим, до чого призведуть ті процеси, які зараз відбуваються в нашому суспільстві. Адже в нашій історії, як в дзеркалі, можна побачити наслідки і міжнаціональної ворожнечі, і гонитви за шаленими грошима, і спроб руйнування старого світу і побудови нового, і т.д.