«В повісті нема нічого видуманого чи перебільшеного. Всі назви сіл, урочищ і прізвища згаданих людей теж не видумані... Нехай же буде святим спомин про мою В. Дубечню і придеснянське межиріччя. Де я родивсь, ходив босими ногами по чистому, промитому деснянською водою піску, пив чисту, як кришталь, мяку її воду. Ходив по безкраїх подеснянських луках з безліччю долин і озер, оброслих кущами лози і вербами. Дихав вологим запашним повітрям, яким так легко дихалось...» 72 стор.